18. І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, увесь бо народ дивувався науці Його.
19. А як пізно ставало, вони поза місто виходили.
20. А проходячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.
21. І, згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!
22. А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу!
23. Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!
24. Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам.
25. І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші.
26. Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших.
27. І знову прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприходили первосвященики й книжники, і старшини до Нього,
28. і сказали Йому: Якою Ти владою все оце чиниш? І хто Тобі владу цю дав, щоб Ти це робив?
29. А Ісус відказав їм: Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу вам, якою Я владою це все чиню.
30. Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!
31. Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?
32. А як скажемо: Від людей, то боялись народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.
33. І сказали Ісусові в відповідь: Не знаємо... А Ісус їм відказує: То й Я не скажу вам, якою Я владою це все чиню.