24. І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!
25. Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!
26. А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?
27. Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!
28. А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.
29. Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,
30. і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.
31. І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.
32. Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має: