13. Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.
14. А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!
15. Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде.
16. І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши.
17. І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?
18. Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.
19. Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.
20. А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.
21. Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.
22. А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!
23. І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!
24. І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!
25. Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!
26. А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?
27. Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!