22. І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники.
23. І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав,
24. і сказав: Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий.
25. Ісус же йому заказав: Замовчи, і вийди з нього!
26. І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучним, вийшов із нього.
27. І жахнулися всі, аж питали вони один одного, кажучи: Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть духам нечистим наказує Він, і вони Його слухають.
28. І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галілейській країні.
29. І вийшли вони із синагоги небавом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Симонового й Андрієвого.
30. А теща Симонова лежала в гарячці; і зараз сказали про неї Йому.
31. І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, і гарячка покинула ту, і вона зачала прислуговувати їм.
32. А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали приносити до Нього недужих усіх та біснуватих.
33. І все місто зібралося перед дверима.
34. І Він уздоровив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох демонів повиганяв. А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його.
35. А над ранком, як дуже ще темно було, уставши, Він вийшов і пішов у місце самітне, і там молився.
36. А Симон та ті, що були з ним, поспішили за Ним.