Вiд Луки 9:13-25 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

13. А Він їм сказав: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали: Немає в нас більше, як п'ятеро хліба й дві рибі. Хіба підемо та купимо поживи для всього народу цього.

14. Бо було чоловіків десь тисяч із п'ять. І сказав Він до учнів Своїх: Розсадіть їх рядами по п'ятидесяти.

15. І зробили отак, і всіх їх розсадили.

16. І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали народові.

17. І всі їли й наситились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять кошів...

18. І сталось, як насамоті Він молився, з Ним учні були. І спитав Він їх, кажучи: За кого Мене люди вважають?

19. Вони ж відповіли та сказали: За Івана Христителя, а ті за Іллю, а інші, що воскрес один із давніх пророків.

20. А Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро ж відповів та сказав: За Христа Божого!

21. Він же їм заказав, і звелів не казати нікому про це.

22. І сказав Він: Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, але третього дня Він воскресне!

23. А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде.

24. Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже.

25. Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але занапастить чи згубить себе?

Вiд Луки 9