Вiд Луки 7:9-18 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

9. Почувши ж таке, Ісус здивувався йому, і, звернувшись до натовпу, що йшов слідком за Ним, промовив: Кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!

10. А коли посланці повернулись додому, то знайшли, що одужав той раб!

11. І сталось, наступного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наїн, а з Ним ішли учні Його та багато народу.

12. І ось, як до брами міської наблизився Він, виносили вмерлого, одинака в своєї матері, що вдовою була. І з нею був натовп великий із міста.

13. Як Господь же побачив її, то змилосердивсь над нею, і до неї промовив: Не плач!

14. І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань!

15. І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.

16. А всіх острах пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: Великий Пророк з'явився між нами, і зглянувся Бог над народом Своїм!

17. І розійшлася ця чутка про Нього по цілій Юдеї, і по всій тій країні.

18. Про все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із учнів своїх,

Вiд Луки 7