Вiд Луки 7:46-50 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

46. Голови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила...

47. Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить.

48. А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи!

49. А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: Хто ж це Такий, що прощає й гріхи?

50. А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі!

Вiд Луки 7