Вiд Луки 6:35-41 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

35. Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!

36. Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!

37. Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.

38. Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.

39. Розповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?

40. Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його.

41. Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?

Вiд Луки 6