Вiд Луки 4:26-40 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

26. а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.

27. І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.

28. І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.

29. І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...

30. Але Він перейшов серед них, і віддалився.

31. І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

32. І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.

33. І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:

34. Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...

35. А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.

36. І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...

37. І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.

38. А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.

39. І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.

40. Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв.

Вiд Луки 4