17. І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
18. На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,
19. щоб проповідувати рік Господнього змилування.
20. І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.
21. І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!
22. І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?
23. Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.
24. І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.
25. Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
26. а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.
27. І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.