Вiд Луки 24:5-17 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

5. А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

6. Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.

7. Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

8. І згадали вони ті слова Його!

9. А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

10. То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.

11. Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.

12. Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...

13. І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.

14. І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.

15. І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.

16. Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.

17. І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?

Вiд Луки 24