Вiд Луки 24:39-53 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

39. Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

40. І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

41. І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

42. Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

43. І, взявши, Він їв перед ними.

44. І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

45. Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

46. І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

47. і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

48. А ви свідки того.

49. І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

50. І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

51. І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.

52. А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

53. І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.

Вiд Луки 24