Вiд Луки 24:33-48 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

33. І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

34. які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

35. А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

36. І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

37. А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

38. Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

39. Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

40. І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

41. І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

42. Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

43. І, взявши, Він їв перед ними.

44. І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

45. Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

46. І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

47. і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

48. А ви свідки того.

Вiд Луки 24