Вiд Луки 24:32-39 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

32. І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

33. І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

34. які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

35. А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

36. І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

37. А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

38. Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

39. Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

Вiд Луки 24