Вiд Луки 24:21-30 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

21. А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

22. А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

23. вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

24. І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

25. Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

26. Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

27. І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

28. І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

29. А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

30. І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

Вiд Луки 24