Вiд Луки 24:20-27 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

20. Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...

21. А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

22. А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

23. вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

24. І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

25. Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

26. Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

27. І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

Вiд Луки 24