16. Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.
17. І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?
18. І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?
19. І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.
20. Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...
21. А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...
22. А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:
23. вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...
24. І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...