Вiд Луки 23:42-52 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

42. І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

43. І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

44. Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

45. І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

46. І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

47. Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

48. І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...

49. Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...

50. І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,

51. не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,

52. цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

Вiд Луки 23