Вiд Луки 23:41-47 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

41. Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

42. І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

43. І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

44. Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

45. І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

46. І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

47. Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

Вiд Луки 23