Вiд Луки 23:40-45 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

40. Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

41. Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

42. І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

43. І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

44. Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

45. І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

Вiд Луки 23