25. відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...
26. І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!
27. А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.
28. А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!
29. Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...
30. Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!
31. Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?
32. І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
33. А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.
34. Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.
35. А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!
36. І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,
37. і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!
38. Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.
39. А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!
40. Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?