Вiд Луки 23:21-30 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

21. Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!

22. Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.

23. А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.

24. І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:

25. відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

26. І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

27. А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

28. А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!

29. Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...

30. Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!

Вiд Луки 23