Вiд Луки 22:59-69 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

59. І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

60. А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

61. І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

62. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!

63. А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

64. І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

65. І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

66. А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,

67. і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.

68. А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.

69. Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!

Вiд Луки 22