Вiд Луки 22:54-61 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

54. А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

55. Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

56. А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

57. І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

58. Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

59. І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

60. А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

61. І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

Вiд Луки 22