Вiд Луки 22:24-31 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

24. І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

25. Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

26. Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

27. Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

28. Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

29. і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

30. щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

31. І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

Вiд Луки 22