Вiд Луки 22:14-26 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

14. А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

15. І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

16. Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

17. Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

18. Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

19. Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

20. По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

21. Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

22. Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

23. А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

24. І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

25. Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

26. Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

Вiд Луки 22