Вiд Луки 20:36-47 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

36. ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

37. А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

38. Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

39. Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

40. І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

41. І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

42. Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

43. поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

44. Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

45. І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

46. Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

47. що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!

Вiд Луки 20