Вiд Луки 20:20-33 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

20. І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

21. І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

22. Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

23. Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

24. Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

25. А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

26. І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

27. І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

28. та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

29. Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

30. І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

31. І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

32. А по всіх умерла й жінка.

33. А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

Вiд Луки 20