2. та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?
3. І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:
4. Іванове хрищення з неба було, чи від людей?
5. Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?
6. А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.
7. І вони відповіли, що не знають, ізвідки...
8. А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.
9. І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.
10. А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.
11. І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.
12. І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.
13. Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...
14. Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.
15. І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?
16. Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!
17. А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!
18. Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.
19. А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.
20. І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.