19. А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.
20. І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.
21. І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.
22. Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?
23. Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?
24. Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.
25. А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!
26. І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.
27. І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,
28. та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.
29. Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.
30. І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.
31. І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.