30. бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
31. яке Ти приготував перед всіма народами,
32. Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!
33. І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.
34. А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,
35. і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!
36. Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,
37. удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.
38. І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.
39. А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
40. А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.
41. А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
42. І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.
43. Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.
44. Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.
45. Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
46. І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.
47. Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
48. І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...