Вiд Луки 2:29-43 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

29. Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

30. бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

31. яке Ти приготував перед всіма народами,

32. Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

33. І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

34. А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

35. і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

36. Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

37. удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

38. І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

39. А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

40. А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

41. А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

42. І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

43. Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

Вiд Луки 2