Вiд Луки 2:22-37 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

22. А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

23. як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

24. і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

25. І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

26. І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

27. І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

28. тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

29. Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

30. бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

31. яке Ти приготував перед всіма народами,

32. Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

33. І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

34. А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

35. і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

36. Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

37. удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

Вiд Луки 2