Вiд Луки 2:14-29 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

14. Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

15. І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

16. І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

17. А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

18. І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

19. А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

20. Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

21. Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

22. А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

23. як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

24. і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

25. І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

26. І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

27. І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

28. тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

29. Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

Вiд Луки 2