25. І відказали йому: Пане, він десять мін має.
26. Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.
27. А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.
28. А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
29. І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,
30. наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
31. Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.
32. Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.
33. А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?
34. Вони ж відказали: Господь потребує його.
35. І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
36. Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.
37. А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
38. кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!
39. А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!
40. А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!