Вiд Луки 18:31-41 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

31. І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

32. Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

33. і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

34. Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

35. І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

36. А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

37. А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

38. І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!

39. А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

40. І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:

41. Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!

Вiд Луки 18