Вiд Луки 18:30-38 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

30. і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

31. І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

32. Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

33. і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

34. Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

35. І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

36. А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

37. А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

38. І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!

Вiд Луки 18