Вiд Луки 18:24-35 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

24. Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!

25. Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...

26. Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?

27. А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!

28. І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

29. А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

30. і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

31. І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

32. Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

33. і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

34. Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

35. І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

Вiд Луки 18