Вiд Луки 17:9-18 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

9. Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?

10. Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!

11. І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.

12. І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.

13. І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!

14. І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились...

15. Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.

16. І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...

17. Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?

18. Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?

Вiд Луки 17