6. А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!
7. Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?
8. Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?
9. Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
10. Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!
11. І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.
12. І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.
13. І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!
14. І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились...
15. Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.
16. І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...
17. Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?
18. Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?
19. І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!
20. А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно,
21. і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас!
22. І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите...
23. І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть!
24. Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.