4. І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!
5. І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!
6. А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!
7. Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?
8. Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?
9. Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
10. Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!
11. І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.
12. І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.
13. І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!