Вiд Луки 17:1-7 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

1. І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!

2. Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!

3. Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.

4. І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!

5. І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!

6. А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!

7. Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?

Вiд Луки 17