Вiд Луки 16:5-13 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

5. І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму?

6. А той відказав: Сто кадок оливи. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдесят.

7. А потім питається другого: А ти скільки винен? І той відказав: Сто кірців пшениці. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят.

8. І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.

9. І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель.

10. Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий.

11. Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить?

12. І коли ви в чужому не були вірні, хто ваше вам дасть?

13. Жаден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові й мамоні служити!

Вiд Луки 16