Вiд Луки 16:17-27 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

17. Легше небо й земля проминеться, аніж одна риса з Закону загине.

18. Кожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб.

19. Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.

20. Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий,

21. і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому...

22. Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали.

23. І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.

24. І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...

25. Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся.

26. А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас.

27. А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого,

Вiд Луки 16