Вiд Луки 12:50-59 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

50. Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться!

51. Чи ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ!

52. Віднині бо п'ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.

53. Стане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!...

54. Промовив же Він і до народу: Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете зараз: Зближається дощ, і так і буває.

55. А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває.

56. Лицеміри, лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього?

57. Чого ж і самі по собі ви не судите, що справедливе?

58. Бо коли до уряду ти йдеш зо своїм супротивником, попильнуй з ним залагодити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.

59. Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього шеляга!

Вiд Луки 12