Вiд Луки 12:18-33 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

18. І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.

19. І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!

20. Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...

21. Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.

22. І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.

23. Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.

24. Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!

25. Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?

26. Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?

27. Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!

28. І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!

29. І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.

30. Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.

31. Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!

32. Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.

33. Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.

Вiд Луки 12