29. А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?
30. А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.
31. Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.
32. Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.
33. Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.
34. І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.
35. А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.
36. Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?
37. А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!
38. І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.