62. І кивали до батька його, як хотів би назвати його?
63. Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.
64. І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!
65. І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...
66. А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.
67. Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68. Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69. Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,
70. як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,
71. що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72. що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73. що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,