57. А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.
58. І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.
59. І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.
60. І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!
61. А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!
62. І кивали до батька його, як хотів би назвати його?
63. Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.
64. І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!
65. І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...
66. А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.
67. Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68. Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!