51. Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.
52. Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?
53. І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.
54. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.
55. Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.
56. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.
57. Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.
58. То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!
59. Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.
60. А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?
61. А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?
62. А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?
63. То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.
64. Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.
65. І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.
66. Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.
67. І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?
68. Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.